Решетилівська громада: у виборі форми навчання тільки демократичний підхід
Наприкінці літа традиційно постало питання про готовність усіх закладів освіти до нового навчального року. Цьогоріч – в умовах воєнного стану. Як організовувати навчальний процес, вирішували і в Решетилівській громаді, що на Полтавщині.
На сьогодні цей регіон відносно спокійний для життя і вже встиг стати прихистком для багатьох внутрішньо переміщених осіб, у тому числі і дітей, які розпочали свій навчальний рік на новому місці.
Як повномасштабне вторгнення вплинуло на поточний навчальний рік
Зараз на території Решетилівської громади діє 16 закладів загальної середньої освіти, стільки ж закладів дошкільної освіти і 3 позашкільні – Будинок дитячої та юнацької творчості, дитячо-юнацька спортивна школа, Центр туризму, краєзнавства, спорту та екскурсій учнівської молоді.
“На 24 лютого у нас були заплановані останні консультування по проєктах “Громадський бюджет на дитячі мрії”... Війна внесла свої корективи. Спочатку перейшли на дистанційне навчання, до якого, в принципі, вже були готові завдяки карантину. Але потім побачили, що нема ефективності, бо ні вчителі не можуть матеріал подавати, ні діти його сприймати. Тому було прийнято рішення піти на вимушені канікули з 28 лютого по 14 березня. Далі – відновили дистанційну форму, оскільки вже добре знайомі з нею”, – розповідає очільниця відділу освіти Решетилівської міської ради Алла Костогриз.
В закладах освіти проживає до ста внутрішньо переміщених осіб
Вже в березні громада почала приймати перших внутрішньо переміщених осіб, яких розташовували в тому числі і в закладах освіти. Відділ сприяв тому, аби умови проживання в них були комфортними, наскільки це можливо.
На рівні країни зараз активно обговорюється тема розселення внутрішньо переміщених осіб із закладів освіти, оскільки їх так чи інакше слід готувати до нового навчального року.
Решетилівській громаді, як стверджує сама очільниця відділу, в цьому плані пощастило. Все тому, що переміщені особи перебувають у тих закладах, які реорганізовані. Це Сухорабівська школа, яка була реорганізована минулого року і в ній збереглися всі доступні умови – опалення, світло, вода, та Пустоварівський дошкільний заклад. Проживали якийсь час люди і в Шилівському садочку. Також рішенням виконкому визначено Першолиманську школу як таку, що зможе прийняти 60 осіб. Зараз триває її підготовка.
Кожного дня кількість ВПО тут змінюється. В Пустоварах живуть стабільніше, а в Сухорабівці можуть приїздити і їхати, дехто купив будинок і таким чином звільнилося місце в школі. Загалом у двох закладах освіти зараз проживає до 100 осіб.
Діти з числа ВПО будуть навчатися в місцевих школах
На кінець навчального року до освітнього процесу вже долучилися дистанційно діти з інших регіонів – наприклад, з окупованих територій Луганської області. Здебільшого це були випускні класи, де діти хотіли отримати документ про освіту українського зразка. Хто виявив бажання так навчатися, виходили на контакт з директорами місцевих шкіл, класними керівниками і здобували знання в Решетилівській громаді.
Зараз відділ освіти прийняв від батьків 120 заяв про зарахування дітей на навчання з 1 вересня. Але процес прийому заяв ще продовжується.
Вибір форми навчання – питання №1
Хтось хоче онлайн, хтось офлайн, а хтось ще вагається – типова ситуація перед початком нового навчального року. Вибір форми навчання активно обговорюється батьками як у соціальних мережах, так і в групових батьківських чатах. У відділі освіти до цього питання ставляться з усією серйозністю, а тому найперше – врахували думку батьків: вони вже пройшли спеціально створений опитувальник.
Якщо батьки мають сумніви щодо безпекової ситуації та не хочуть віддавати дитину на очне навчання, вони можуть обрати іншу форму: дистанційну, екстернатну (екстернатом), сімейну (домашню).
Результати загального опитування свідчать, що із 2366 батьків 66,7% підтримують онлайн навчання, 16,1% офлайн, а 17,2% за змішане навчання. Остаточне рішення щодо форми навчання з урахуванням усіх чинників приймається педагогічною радою закладу.
Приміром, у Решетилівській філії І ступеня ОЗ “Решетилівський ліцей І.Л. Олійника” навчаються 467 учнів. На сьогодні в наявному укритті там можна одночасно розмістити до двохсот дітей. Обладнані класні кімнати, медичний пункт, відокремлені туалети. Але при опитуванні батьків 72,6 % з них обрали дистанційну форму навчання для своїх дітей. Змішаній формі віддали перевагу 19%.
“До 24 лютого в навчальному році у нас все було офлайн, за виключенням лише кількох карантинних днів. В нас екологічно чиста школа, ми адаптувалися, трималися, вийшли на певну стабільність. Зараз же однозначно батьки обирають онлайн форму навчання. В нас немає укриття, але навіть його присутність на рішення батьків не вплинула б. Просто є потреба бачити свою дитину “тут і зараз” більшість часу. Ніхто не хоче наражатися на небезпеку. Можливо, пізніше буде змішана форма навчання, тоді вже зустрічатимемося і з батьками, і з дітками”, – говорить директор Потічанської філії І-ІІ ступенів з дошкільним підрозділом ОЗ “Решетилівський ліцей І.Л. Олійника” Ірина Платко.
А ось у Шевченківському ЗЗСО І-ІІІ ступенів укриття хоч і є, але значна частина батьків усе одно обирають “дистанційку”.
“В новому навчальному році матимемо 152 учні. Це з урахуванням дітей з числа внутрішньо-переміщених осіб, оскільки днями ми отримали заяви від батьків, що приїхали з Одеської та Донецької областей. Укриття ми маємо, хоч воно і розташоване не в приміщенні школи. Але, як показало опитування, близько 80% батьків обирають дистанційну форму. Звісно, до 1 вересня ми збираємо батьків, щоб показати їм укриття – можливо тоді їхня думка якось зміниться. Дуже хотілося, що хоча б малеча відвідувала школу, їм же треба познайомитися із класним керівником, налагодити реальний контакт. До 24 лютого в нас у школі була очна форма навчання”, – коментує директор закладу Віталій Кисельов.
На часі – проведення безпекових заходів
“Безпека освітнього процесу – це наш пріоритет, – стверджує Алла Костогриз. – Над цим зараз і працюють колективи закладів. За будь-яких обставин заклад має бути підготовленим до прийому дітей чи 1 вересня, чи в жовтні, чи у листопаді… Ми віримо в ЗСУ! Якщо є укриття, то їх необхідно облаштувати. І це логічно, коли в країні війна. До речі, укриттями в закладах освіти з початку російської агресії користувалися не лише учасники освітнього процесу, а й місцеві жителі”.
Очільниця відділу освіти запевняє, що ніхто примусово не змушуватиме вести дитину до школи. Заклад пропонує наявні варіанти, а батьки обирають. Якщо зовсім нічого не підійде – можуть обрати навчальний заклад іншої громади. Зазначає, що підхід до вибору форми навчання в Решетилівській громаді є досить демократичним. Школи мають повноваження вирішувати самостійно, як їм краще організувати свій навчальний процес з урахуванням думки батьків та наявності укриттів.
За словами пані Алли, колективи закладів освіти і батьки учнів звільнили укриття від сміття та мотлоху, очистили всі вентиляційні канали, побілили стіни вапном, зробили освітлення та здійснили інші ремонтні роботи.
Готовність укриттів до використання перевіряє комісія із представників різних служб, яка візьме (або не візьме) на себе відповідальність за безпечність укриття. Лише після цього остаточно можна буде говорити про форми навчання.
Розпорядженням міського голови було створено комісію із представників ДСНС, Держпродспоживслужби, Національної поліції, відповідального за цивільний захист в міській раді, представників відділу освіти. На початку липня комісія відвідала ті заклади освіти, де наявні укриття. Вони оглянули їх стан і надали відповідні рекомендації.
Нині такі є в Демидівському, Малобакайському, Покровському, Піщанському, Шевченківському закладах загальної середньої освіти, Решетилівській філії І ступеня ОЗ “Решетилівський ліцей ім. І.Л. Олійника”, Кукобівській філії І-ІІ ступенів з дошкільним підрозділом Покровського ОЗ. Також є два заклади, які облаштовують укриття поруч зі школами – в селах Каленики та Остап'є.
Більше бояться не діти, а їх батьки
Коментарі батьків у соціальних мережах іноді вражають. Багато хто апелює до того, що діти бояться спускатися в укриття під час повітряної тривоги. Натомість очільниця освіти Решетилівської громади це дещо спростовує:
“Так, можливо є діти, яким страшно. Але я з досвіду скажу, що більше не діти бояться, а їх батьки. Діти дуже сумують один за одним, вони в такому захопленні, коли зустрічаються разом. В очах дітей нема тривоги. Дитина спокійна, коли біля неї спокійний дорослий, коли відсутня паніка. В укриттях їх можна зайняти різними активностями, відволікти. Все залежить від вміння організувати процес. Життя і здоров'я дитини є найвищою цінністю. Ми це завжди пам'ятаємо і обов'язково враховуємо при прийнятті важливих рішень”.
Якщо ж батьки дійсно помічають у дитини довготривалий стрес, це питання можна вирішити із психологом.
На маскувальні сітки потреба є завжди
З першого дня повномасштабного вторгнення і до сьогодні попит військових на масксітки досить високий. З самого початку їх плетуть у “Ромашці” – Решетилівському закладі дошкільної освіти. Всі охочі можуть принести туди необхідну тканину, передають також із навколишніх сіл, де проводиться попередній збір. Потреба в сітках є завжди.
Школи в індивідуальному порядку допомагали нашим воїнам продуктами харчування, випікали смаколики, діти займалися виготовленням оберегів, патріотичних браслетів, передавали на фронт свої малюнки.
В той же час не забували і про внутрішньо переміщених осіб – забезпечували предметами першої необхідності, одягом, продуктами, опікувалися їх проживанням на території закладів освіти.
Замість пришкільних таборів – активне дозвілля
Звичні пришкільні табори, які мали проходити в червні, в Решетилівській громаді не відбулися. В сільській місцевості діти не сходять з майданчиків майже цілий день, бо інше дозвілля в них наразі відсутнє.
Рятівним колом став проєкт DECIDE, який проводив відбір громад у межах кампанії DECIDE Summer Clubs “Ми вдома – в Україні”. Решетилівська громада увійшла до числа переможців, де було створено літні дитячі клуби. В ідеалі вони розраховані на одну школу, проте відділ освіти спрацював креативно: вирішили залучити і учнів із сільської місцевості, аби вони теж брали участь в клубах та змістовно проводили час. Для цього літні клуби запустили своєрідним марафоном по школах – починаючи з липня і майже до початку нового навчального року. Завдяки клубним зустрічам діти корисно провели свій час, отримали лише позитивні емоції від спілкування в учнівському колі, а також зберегли захоплюючу згадку про літо.
Авторка: Юлія Антонець
Джерело: DECIDE
