Тиждень безбар'єрності у Решетилівському ліцеї ім. І.Л. Олійника
Цього тижня Решетилівський ліцей приєднується до Всеукраїнського тижня безбар'єрності. Сьогодні психологиня Юлія Полонська провела онлайн Годину психолога для учнів. Разом:
— говорили про безбар'єрність і доступність у нашому житті
— дивились освітній серіал з застосунку Дія
— наприкінці — підвелися і запитали одне одного: #Тияк
Безбар'єрність — це не тільки пандуси. Це простір, де кожен почутий і кожен може бути собою.
З 25 по 31 травня 2026 року в Україні вдруге проходить Національний тиждень безбар'єрності — ініціатива, спрямована на привернення уваги до потреби створення доступного середовища та рівних можливостей для всіх громадян, підвищення обізнаності про реформи у контексті формування безбар'єрних просторів, сервісів та інформації, а також сприяння розвитку культури поваги та гідності.
Ініціатива реалізується за підтримки Першої леді України Олени Зеленської в межах Національної стратегії зі створення безбар'єрного простору до 2030 року. Безбар'єрність визначена як новий стандарт сучасного суспільства — і це не лише про інфраструктуру, а про повагу і гідність.
Безбар'єрність — це насправді ширше, ніж пандус і не лише про фізичну доступність простору, це й про однакову можливість користування будь-якими сервісами та послугами, на заваді чому часто стоять сформовані стереотипи, упередження, незнання.
Є кілька рівнів бар'єрів:
Фізичні — сходи без пандусів, відсутність ліфтів, недоступний транспорт
Інформаційні — сайти без субтитрів, документи без шрифту Брайля
Цифрові — цифрова безбар'єрність означає забезпечення доступу до інформації, комунікації, публічних та інших послуг онлайн для всіх суспільних груп, включаючи літніх людей, людей з інвалідністю, людей, які проживають у сільській місцевості.
Ментальні — стигма, упередження, небажання бачити "інших" поруч. Це найскладніший і найважливіший рівень.
Чому в Україні це особливо гостро! У зв'язку зі збройною агресією Росії в Україні постійно зростає кількість осіб з інвалідністю, насамперед осіб зі складними порушеннями функціонування — множинними ампутаціями кінцівок, спинальними травмами, черепно-мозковими травмами.
За час війни в Україні стало на 600 тисяч людей з інвалідністю більше. В Україні вже налічується близько 1,5 млн ветеранів і ветеранок, включно з тими, хто отримав інвалідність внаслідок війни.
Тобто безбар'єрність — це вже питання не абстрактної "інклюзії", а реального повернення наших людей у суспільство.
Де бар'єри у школі?
У шкільному середовищі бар'єри виглядають так:
- дитина з порушенням слуху не розуміє вчителя, бо той говорить, стоячи спиною до дошки
- учень з тривожністю або заїканням мовчить на уроці, бо боїться глузувань
- дитина-ВПО почувається "чужою" — і це теж бар'єр, ментальний
- дитина з ООП юридично в класі, але реально — поза спільнотою
Безбар'єрність в освіті покликана забезпечити формування культури людиноцентричної комунікації, рівний доступ до освітніх та культурних можливостей для всіх учасників освітнього процесу незалежно від віку, досвіду, стану здоров'я, мови чи інших особливостей.
Серіал "Безбар'єрна грамотність" від Дії допомагає дізнатись, як люди з порушенням зору, слуху чи моторики користуються ґаджетами, інтернетом та простором навколо, і відкриває ширше бачення світу через інклюзивність.
Запитання "Ти як?" — це мікродія безбар'єрності. Це момент, коли ти зупиняєшся і справді дивишся на людину поруч. Без оцінки, без порад — просто: я бачу тебе.
Саме з цього і починається середовище, де кожен може бути собою.
